Я — студент, вчуся непогано, але, відверто кажучи, хотів би краще, та сил не вистачає. Лікарі кажуть, що дає про себе знати моя "слабка" щита подібна залоза. Між іншим, у нашій групі — не я один такий... Серед студентства ця недуга "популярна". Її діагностують також у багатьох школярів і навіть у вихованців дитсадків нашого міста. Цікавості заради ми з однокурсниками порівнювали наші діагнози — і в кожного вони різні, хоча слабуємо на ту ж саму щитівку. Чому так? За питати хочу про це фахівців Зубицьких. Прочитав про них у вашому журналі, який принесла додому сестра.
Артем СІРОБАБА
Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Консультує, радить лікар-терапевт Вікторія Зубицька
Останнім часом зросла кількість людей різного віку із захворюванням щитоподібної залози (ЩПЗ). Це характерно для всіх регіонів України. Особливо у західних і навіть центральних областях бракує йоду, що спричиняє тяжкі недуги. У промислових центрах сходу складніша екологічна ситуація через велику кількість шкідливих промислових викидів. Тож організм кожної людини по-своєму реагує на забрудненість довкілля.
Захворювання ЩПЗ характеризується різноманітністю форм і проявів: є дифузний зоб, його вузлові форми гіпотеріоз, тиреотоксикоз, підгострий тиреоїдит тощо.
Що таке дифузний зоб? (інша назва — ендемічний, спорадичний). Це нетоксичне дифузне збільшення ЩПЗ. Захворювання супроводжується слабкістю, підвищеною втомлюваністю, болями в ділянці серця, пульсуючим головним болем. Часто виникає відчуття тиску в ділянці шиї, особливо в лежачому положенні, утруднюється дихання, порушується ковтання. При цьому ЩПЗ збільшується рівномірно — без локальних ущільнень. Але внаслідок стискання близько розташованих нервових закінчень і судин відбуваються ускладнення. Одне з них — так званий гіпотеріоз, що негативно впливає на вміст гормонів та на якість сироватки крові. У 90% хворих гіпотеріоз є первинним. Перші симптоми недуги: безсилля, сонливість, зниження температури тіла, послаблення пам'яті, сухість шкіри, ламкість волосся, низький хриплуватий голос, а також — закрепи, розлад менструального циклу, крапельний синдром, болі в суглобах.
Авторська фітотерапія Зубицьких рекомендує комплекс лікування гіпотеріозу при дифузному зобі. До таких препаратів належить Мікседеман, що нормалізує рівень гормонів. Якщо зоб стискає трахею, судинні пучки й нервові закінчення, помічним є лікарський засіб Асцилін. При розладах менструального циклу, посилених кровотечах — Геморан. Біль у суглобах усуває Артритан. А для нормалізації діяльності нервової системи — Інтелят-рин. Серед хворих на ЩПЗ значна їх кількість страждає на вузлові чи багатовузлові форми зобу. Це збірне клінічне поняття, що свідчить про наявність у ЩПЗ вогнищевих явищ гетерогенної (неоднорідної) морфологічної структури.
Але й з цією недугою можна боротись. Якщо приймати такі лікарські засоби, як Асцилін та Болиголов, то помітно зменшуються набряки й утворені вузли.
Серйозну загрозу для здоров'я становить синдром тиреотоксикозу — стан, зумовлений підвищеним вмістом тиреоїдних гормонів у крові. Це буває при дифузному токсичному зобі, багатовузловому токсичному зобі, а також при токсичній аденомі. На перший план виступають симптоми порушення функцій нервової, травної систем, офтальмологічні відхилення. У хворого спостерігається серцебиття , пітливість, втрата маси тіла, випинання очних яблук, а також підвищена дратівливість і плаксивість. Звісно, насамперед, хворого непокоять серцево-судинні розлади. Тож такі пацієнти потребують комплексного лікування. Наприклад, при тиреотоксикозі помічним буде лікарський засіб Струмозан. Для зменшення нападів тахікардії — Екстрасистолан, Коритмік. При очних симптомах — Окулярцис. Для "втихомирення" нервової системи — Левабро, Інтелятрин, Данімир, Невритан.
Назву також ще одну, досить важку, патологію — аутоімунний тиреоїдит. Виникає тоді, коли в організмі утворюються антитіла, що знищують нормально функціонуючі фолікули ЩПЗ. Для зменшення кількості антитіл рекомендуємо приймати препарат Імод.
В авторській фітотерапії Зубицьких є широкий спектр лікувальних засобів при будь-яких патологіях ЩПЗ. До речі, для запобігання хвороби — також. Застосовуючи ефективні препарати, невдовзі буде помітною позитивна динаміка в боротьбі з недугою.
Будьте уважні до себе! Хворобі легше запобігти, ніж потім лікувати. Здоров'я вам і несхитної віри у видужання!
Журнал «Жінка» серпень 2012