Ukrainian Afrikaans Albanian Arabic Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Catalan Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Icelandic Indonesian Irish Italian Japanese Korean Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Urdu Vietnamese Welsh Yiddish

Наталя Зубицька, біолог,

генеральний директор Т0В "Фіто-Данімир"

М. П.: - Наталю Іванівно, яким був Данило Никифорович для Вас особисто? Якщо хочете, з погляду на те, що Ви його невістка?

Н. 3.: - Він був непересічною особистістю. І не лише у своїй фаховій справі, а й у повсякденному житті. За натурою - неговірким. Швидше навіть мовчазним. Але завжди - розважливим. Він мав, як тепер модно говорити, свою особливу харизму. І настільки відмінну від людей, з якими доводилось зус­трічатись у житті, що мимоволі думалось: він справді неповторний. Ніколи ні на кого не підвищував голосу. Чи то на своїх підлеглих на роботі, чи на рідних. Ніколи нікому не нав'язував своєї думки. Через те, можливо, й сталося так, що кожен із синів Данила Никифоровича визначався сам по собі і йшов у життя тим шляхом, яким його вів, як мовиться, сам Господь.

Побутує такий вислів, що справжні батьки виховують своїх дітей і тоді, коли самих батьків навіть нема вдома. Так от, чи був Данило Никифорович вдома, чи працював десь в іншому місці, як це у тяжкі повоєнні роки траплялося досить часто, він умів виховувати своїх дітей і на відстані.

Знаєте, ще у зовсім дитячі роки, навіть не думаючи, що стану колись його невісткою, якимось третім чуттям я відчувала, що він і мене спрямовує, спонукає до пізнання таємниць довколишнього світу.

-Коли вже згадали про це... Як зав'язались у Вас ближчі, ніж просто дитяче спілкування, стосунки з Олександром, тобто Даниловичем...

- Літо. На канікули до батьків приїхав Сашко (він тоді уже був студентом Полтавського медичного). Запросив мене в кіно. Поговорили, порозказували все одне одному, бо ж давненько не бачились... Наступного дня я поїхала з родиною відпочивати. А коли повернулася, зустрічає мене Олександр й каже: "Узавтра вранці я прийду тебе сватати..."

-У вас вийшов такий цікавий природній тандем: лікар-біолог... І от вас стало троє. А це - вже династія.

- Маєте на увазі народження нашої донечки?

-Ну, так.

- Це станеться дещо пізніше, і це справді цікаво. Але ж в родині Зубицьких завжди так було. Сакральне, святе число три - триєдність, трійця - ніби скріплювало підвалини цього роду і оберігало від багатьох бід. Завважте: із стар­шого покоління - прадід Григір, дід Никифор, Данило Никифорович. У Данила Никифоровича діда - троє синів, у його батька - троє синів і у Данила Никифоровича - троє синів.

Тепер нас також троє, наша надія і опора донька Вікторія - професійний медик з двома вищими освітами, провідний спеціаліст фітоклініки.

І Данило Никифорович, і син Олександр завжди працювали, як мовиться, в одному ключі. І мета в них була одна: лікувати людей. І, по суті, одними і тими ж метода­ми. В арсеналі Данила Никифоровича немало препаратів, які окрім основного захворювання діють і протипухлинно. Це і "Вакулан", "Лейкосан", "Мостопан", "Міоман", "Простатин", "Склеродерман" та інші. Самі їхні назви натякають на їхнє застосування. А тут Данило Никифорович поставив за мету розробити ще більш універсальний пропис для лікування цілого ряду поширених недугів, у тому числі і доброякісних пухлин. На створення, власне, самої мікстури в лабораторних умовах пішло кілька років. До речі, у її складі використані дослідження ще наших пращурів - прадіда Григора та діда Никифора. А от дію цих ліків так само кілька років випробовував у своїй клініці Олександр. Згодом до цієї справи підключилася Вікторія, котра на той час уже закінчила медінститут. Ось так і з'явилася назва уже згадуваних ліків - "Тризуб".

Сьогодні цей препарат успішно застосовується для лікування цілого ряду захворювань - кишково-шлункових, аденоїдів у порожнині носа, поліпів, псоріазу і, в тому числі, доброякісних пухлин.

- Яка Ваша особиста роль зараз, у цьому, так би мовити, троїстому союзі Зубицьких?

- Я - генеральний директор ТОВ "Фіто-Данімир" ("Народна медицина Данила Зубицького"). Структура підприємства досить складна. У її основі - замкнений цикл процесів, починаючи від збору рослинної сировини до її технологічної переробки. А це і масове виготовлення лікарських засобів, і їх реалізація через аптеку та регіональні структури. До складу підприємства входять його підрозділи: фітолабораторія, виробничий цех по виготовленню ліків, аптека, а також наша гордість - єдина в Європі фітоклініка. Усьому цьому треба давати лад.

Продовжуємо традицію, започатковану Данилом Никифоровичем - розширюємо ділові стосунки з регіональними структурами, посередниками з реалізації фітоліків на фармацевтичному ринку. Серед них - аптеки, приватні медичні кабінети, валеологічні центри, поліклініки, центри народної та нетрадиційної медицини тощо. Значна частина цього ринку знаходиться в обласних центрах та великих містах - у Вінниці, Івано-Франківську, Запоріжжі, Кіровограді, Одесі, Миколаєві, Полтаві та інших. Більше, ніж в половині великих міст України.

Робимо все, що в наших силах, аби знання в галузі фітотерапії, взагалі рослинного лікування, різноманітна інформація про це дійшли до широкого загалу громадян. З цією метою на підприємстві регулярно проводимо науково-практичні конференції. Слава Богу, умови для цього у нас чудові: прекрасний конференц-зал, поряд - медичні кабінети, де можна одержати різноманітну довідкову літературу, а заодно і проконсультуватись. На цих зібраннях обговорюємо і суто наукові проблеми в галузі фітотерапії, і чисто практичні. Скажімо, нас дуже цікавлять наслідки лікування нашими фітопрепаратами на місцях. А тому на конференції нерідко запрошуємо і наших пацієнтів, котрі пройшли у нас курс лікування. На одній із них досить конкретно і по діловому обговорили питання про впровадження нових, більш сучасних технологій у фітотерапії, розроблених на світовому рівні.

-Можна подумати, Наталіє Іванівно, що у роботі Вашого підприємства все так гладко...

- О, далеко не все. Річ у тому, що в останні роки, відколи не стало Данила Никифоровича, навколо його імені розвелось немало спекуляцій. Скажу більш відверто: свого часу поряд із ним працювали люди і хитрі, і корисливі, і підступні. А тепер дехто із цих, з дозволу сказати, помічників та помічниць, уловивши момент, досить брутально користуються з тієї його довіри. Одні зазіхають на його дітище - "Аптеку народних ліків", фітоклініку, фітолабораторію... Інші відкрили фіктивну, далеку від медицини "розливайку", де в антисанітарних умовах "хімічать" підробні ліки.

У "бовтанках", що нерідко продаються у деяких аптечних кіосках (наголошую - кіосках), головним чином на периферії - у Харкові, Житомирі, Чернігові - нічого спільного з народною медициною Данила Зубицького нема.

Як розпізнати підробку? Не посоромтесь запитати у працівниці кіоску, лотка, чи десь на розкладці, звідки у них ліки від Зубицького і хто їх виготовляє. І вам усе стане ясно. Єдине офіційне підприємство, яке продукує ліки Данила Зубицького, а тепер і його сина Олександра Зубицького, за їхніми прописами та технологією, розташоване в Києві і працює воно у складі підприємства ТОВ "Фіто-Данімир".

-Розумію, Наталіє Іванівно, що Ви говорили зараз про наболіле. Дуже хотілося б, аби усе стало на свої місця. І світла пам'ять Данила Зубицького нічим не була затьмарена.

- Зрештою, так воно і станеться.

Але ж скільки потрібно затратити додаткових зусиль, енергії, нервів, зрештою, аби протистояти всьому цьому. Іноді виникають дуже складні ситуації. Тоді запитую сама у себе: "А як би вчинив у цьому випадку Данило Никифорович?" І вихід знаходиться. Він же так нас учив: "З будь-якої ситуації треба вміти виходити переможцем...".

З родиною бесідував Михайло Прилуцький

 
На верх