Наталя Зубицька, біолог,

генеральний директор Т0В "Фіто-Данімир"

М. П.: - Наталю Іванівно, яким був Данило Никифорович для Вас особисто? Якщо хочете, з погляду на те, що Ви його невістка?

Н. 3.: - Він був непересічною особистістю. І не лише у своїй фаховій справі, а й у повсякденному житті. За натурою - неговірким. Швидше навіть мовчазним. Але завжди - розважливим. Він мав, як тепер модно говорити, свою особливу харизму. І настільки відмінну від людей, з якими доводилось зус­трічатись у житті, що мимоволі думалось: він справді неповторний. Ніколи ні на кого не підвищував голосу. Чи то на своїх підлеглих на роботі, чи на рідних. Ніколи нікому не нав'язував своєї думки. Через те, можливо, й сталося так, що кожен із синів Данила Никифоровича визначався сам по собі і йшов у життя тим шляхом, яким його вів, як мовиться, сам Господь.

Побутує такий вислів, що справжні батьки виховують своїх дітей і тоді, коли самих батьків навіть нема вдома. Так от, чи був Данило Никифорович вдома, чи працював десь в іншому місці, як це у тяжкі повоєнні роки траплялося досить часто, він умів виховувати своїх дітей і на відстані.

Знаєте, ще у зовсім дитячі роки, навіть не думаючи, що стану колись його невісткою, якимось третім чуттям я відчувала, що він і мене спрямовує, спонукає до пізнання таємниць довколишнього світу.

-Коли вже згадали про це... Як зав'язались у Вас ближчі, ніж просто дитяче спілкування, стосунки з Олександром, тобто Даниловичем...

- Літо. На канікули до батьків приїхав Сашко (він тоді уже був студентом Полтавського медичного). Запросив мене в кіно. Поговорили, порозказували все одне одному, бо ж давненько не бачились... Наступного дня я поїхала з родиною відпочивати. А коли повернулася, зустрічає мене Олександр й каже: "Узавтра вранці я прийду тебе сватати..."

-У вас вийшов такий цікавий природній тандем: лікар-біолог... І от вас стало троє. А це - вже династія.

- Маєте на увазі народження нашої донечки?

-Ну, так.

- Це станеться дещо пізніше, і це справді цікаво. Але ж в родині Зубицьких завжди так було. Сакральне, святе число три - триєдність, трійця - ніби скріплювало підвалини цього роду і оберігало від багатьох бід. Завважте: із стар­шого покоління - прадід Григір, дід Никифор, Данило Никифорович. У Данила Никифоровича діда - троє синів, у його батька - троє синів і у Данила Никифоровича - троє синів.

Тепер нас також троє, наша надія і опора донька Вікторія - професійний медик з двома вищими освітами, провідний спеціаліст фітоклініки.

І Данило Никифорович, і син Олександр завжди працювали, як мовиться, в одному ключі. І мета в них була одна: лікувати людей. І, по суті, одними і тими ж метода­ми. В арсеналі Данила Никифоровича немало препаратів, які окрім основного захворювання діють і протипухлинно. Це і "Вакулан", "Лейкосан", "Мостопан", "Міоман", "Простатин", "Склеродерман" та інші. Самі їхні назви натякають на їхнє застосування. А тут Данило Никифорович поставив за мету розробити ще більш універсальний пропис для лікування цілого ряду поширених недугів, у тому числі і доброякісних пухлин. На створення, власне, самої мікстури в лабораторних умовах пішло кілька років. До речі, у її складі використані дослідження ще наших пращурів - прадіда Григора та діда Никифора. А от дію цих ліків так само кілька років випробовував у своїй клініці Олександр. Згодом до цієї справи підключилася Вікторія, котра на той час уже закінчила медінститут. Ось так і з'явилася назва уже згадуваних ліків - "Тризуб".

Сьогодні цей препарат успішно застосовується для лікування цілого ряду захворювань - кишково-шлункових, аденоїдів у порожнині носа, поліпів, псоріазу і, в тому числі, доброякісних пухлин.

- Яка Ваша особиста роль зараз, у цьому, так би мовити, троїстому союзі Зубицьких?

- Я - генеральний директор ТОВ "Фіто-Данімир" ("Народна медицина Данила Зубицького"). Структура підприємства досить складна. У її основі - замкнений цикл процесів, починаючи від збору рослинної сировини до її технологічної переробки. А це і масове виготовлення лікарських засобів, і їх реалізація через аптеку та регіональні структури. До складу підприємства входять його підрозділи: фітолабораторія, виробничий цех по виготовленню ліків, аптека, а також наша гордість - єдина в Європі фітоклініка. Усьому цьому треба давати лад.

Продовжуємо традицію, започатковану Данилом Никифоровичем - розширюємо ділові стосунки з регіональними структурами, посередниками з реалізації фітоліків на фармацевтичному ринку. Серед них - аптеки, приватні медичні кабінети, валеологічні центри, поліклініки, центри народної та нетрадиційної медицини тощо. Значна частина цього ринку знаходиться в обласних центрах та великих містах - у Вінниці, Івано-Франківську, Запоріжжі, Кіровограді, Одесі, Миколаєві, Полтаві та інших. Більше, ніж в половині великих міст України.

Робимо все, що в наших силах, аби знання в галузі фітотерапії, взагалі рослинного лікування, різноманітна інформація про це дійшли до широкого загалу громадян. З цією метою на підприємстві регулярно проводимо науково-практичні конференції. Слава Богу, умови для цього у нас чудові: прекрасний конференц-зал, поряд - медичні кабінети, де можна одержати різноманітну довідкову літературу, а заодно і проконсультуватись. На цих зібраннях обговорюємо і суто наукові проблеми в галузі фітотерапії, і чисто практичні. Скажімо, нас дуже цікавлять наслідки лікування нашими фітопрепаратами на місцях. А тому на конференції нерідко запрошуємо і наших пацієнтів, котрі пройшли у нас курс лікування. На одній із них досить конкретно і по діловому обговорили питання про впровадження нових, більш сучасних технологій у фітотерапії, розроблених на світовому рівні.

-Можна подумати, Наталіє Іванівно, що у роботі Вашого підприємства все так гладко...

- О, далеко не все. Річ у тому, що в останні роки, відколи не стало Данила Никифоровича, навколо його імені розвелось немало спекуляцій. Скажу більш відверто: свого часу поряд із ним працювали люди і хитрі, і корисливі, і підступні. А тепер дехто із цих, з дозволу сказати, помічників та помічниць, уловивши момент, досить брутально користуються з тієї його довіри. Одні зазіхають на його дітище - "Аптеку народних ліків", фітоклініку, фітолабораторію... Інші відкрили фіктивну, далеку від медицини "розливайку", де в антисанітарних умовах "хімічать" підробні ліки.

У "бовтанках", що нерідко продаються у деяких аптечних кіосках (наголошую - кіосках), головним чином на периферії - у Харкові, Житомирі, Чернігові - нічого спільного з народною медициною Данила Зубицького нема.

Як розпізнати підробку? Не посоромтесь запитати у працівниці кіоску, лотка, чи десь на розкладці, звідки у них ліки від Зубицького і хто їх виготовляє. І вам усе стане ясно. Єдине офіційне підприємство, яке продукує ліки Данила Зубицького, а тепер і його сина Олександра Зубицького, за їхніми прописами та технологією, розташоване в Києві і працює воно у складі підприємства ТОВ "Фіто-Данімир".

-Розумію, Наталіє Іванівно, що Ви говорили зараз про наболіле. Дуже хотілося б, аби усе стало на свої місця. І світла пам'ять Данила Зубицького нічим не була затьмарена.

- Зрештою, так воно і станеться.

Але ж скільки потрібно затратити додаткових зусиль, енергії, нервів, зрештою, аби протистояти всьому цьому. Іноді виникають дуже складні ситуації. Тоді запитую сама у себе: "А як би вчинив у цьому випадку Данило Никифорович?" І вихід знаходиться. Він же так нас учив: "З будь-якої ситуації треба вміти виходити переможцем...".

З родиною бесідував Михайло Прилуцький

 
На верх